МАБУТЬ, кожна людина колись, дивлячись у небо, заздрила птахам, мріяла літати. Вчений прагне польоту, щоб зробити нові відкриття, хлібороб— побачити поля, охоплені працею, а простий мрійник — вдихнути чисте повітря, відчути безкрайній простір...

Людство вигадало для цих цілей повітряну кулю. Питаннями повітроплавання займався К. Е. Ціолковський, а Д. І. Менделеев у 1887 році здійснив політ, щоб простежити сонячне затемнення.

Перші польоти супроводжував великий ризик, повітроплавці часто гинули. Та й зараз, коли вже встановлені певні стандарти куль, коли багато відомо про цей вид пересування, — все це не завжди безпечно.

Але інтерес до повітряних куль зростає. Зокрема і у нашій країні. Прикладом цього стала Міжнародна фісета — «Вільне небо України», що в нас проводилася вперше. Протягом 23— 26 серпня жителі Киева могли бачити захоплюючу виставу на різнокольорових кулях повітроплавців зі США, Франції, Литви, РРФСР.

Більшість польотів відбулася на стадіоні «Чайка», а кілька — на острові Долобецькому. Саме з нього і стартував 23 серпня Рівідас Мацюлявічус, який пролетів ускладних погодних умовах З0 кілометрів зі швидкістю 60 км/год. Нарешті, Рівідас — перший з радянських пілотів — отримав ліцензію на польоти в СРСР від міжна¬родної Асоціації повітроплавання. В минулому році він єдиний від нашої країни брав участь у чемпіонаті світу в Японії. Треба подякувати цьому пілотові, який докладає чимало зусиль для розвитку повітро-плавства за межами своєї республіки.

Хто ж організатори цього свята в Києві? Це — ЦК ДТСААФ України, ЦК ЛКСМУ, Центр національно-культурних ініціатив, Українське відділення центру «Культурна ініціатива», завод ім. О. К. Антонова та літературно-музичний театр «Академія», а також спонсори Комінтерек, газета «Вечірній Київ», Укрінбанк, київське виробниче об\'єднання «Спорт» та ін.

Кулі, що були на фієсті, є майном окремих людей чи ком¬паній. В нашій країні їх виготовляють любителі, та є й підприємство, де налагоджено серійний випуск цієї продукції, — московське виробниче об\'єднання «Інтер-Авіа».

Та от і урочисте закриття свята. Стадіон «Динамо» заповнений вщерть, всі квитки продано. Поки надували газом величезні яскраві кулі (їхній обсяг 2,5—3 тисячі кубічних метрів), публіку розважали співаки, серед яких був улюбленець ба¬гатьох А. Миколайчук, гумористи, клоуни.

Вже сутеніло, коли кулі розкрилися над стадіоном. Захоплення і азарт глядачів часто зиходили за межі нормальної поведінки. Але спробуємо віднести це до гарного настрою і веселої атмосфери. На кyлi в середньому мали піднятися по 4 особи, але на стадіоні майже кожен бажаючий міг стати «пілотом» на п\'ять хвилин... Але щоб стати господарем цього літального апарата, потрібно мати 107 тисяч карбованців, або 20 тисяч конвертованої валюти.

Свято закінчилося... Але впевнена, що той, хто хоч раз відірвався від землі без грюкоту моторів, забажає зробити це ще раз. Тому можна плекати надію, що колись і з нашого міста полетять у небо тисячі куль, і кожна людина буде усміхнена, бо вона летить, а, значить, наздоганяє свою мрію.