Бриг «КИЇВ», як повідомили мені у фірмі «Спарт-Аерос», незабаром буде закладено на верфі заводу «Ленінська кузня». Урочиста церемонія має відбутися в ті дні, коли Україна відзначатиме річницю проголошення Декларації про суверенітет. Символічна подія, як і символічна сама акція «Ворота світу». Але перш ніж буде здійснена експедиція, має бути готове судно. Як іде підготовка до його закладки та побудови? Комерційний директор фірми «Спарт-Аерос» люб'язно погодився відповісти на мої запи­тання.
- Вячеславе, розкажи спочатку, що собою являтиме бриг «Київ»?
— Судно, це, безперечно, унікальне. Воно дерев'яне, клеєної конструкції, — такого у нас на Україні ще не будували. Та і в Союзі теж. Відомі всім вітриль­ники «Товарищ», «Крузен­штерн», «Седов» мають мета­леві корпуси та й збудовані вони за кордоном. Нам теж про­понували не ускладнювати собі життя і зробити металевий кор­пус, але ми відмовились, адже наш бриг — копія реального навчального судна «Діамід», яке було на службі флоту понад півтора століття тому. Роз­міри нашого вітрильника вражаючі: довжина — 33 м, ширина — 10 м, висота борта — 4 м. Водотоннажність — 480 тонн, — Так, це справді вражаюче! Але наскільки вже вирішені пи­тання підготовки виробництва, адже, щоб збудувати таке судно в стислий термін, — до наступного року, треба виконати значний обсяг підготовчих робіт.
- Наше завдання полегшується тим, що бриг будуватиметься на корабельні заводу «Ленінська кузня».
До цього залучені також фахівці з Карелії, які мають відповідний досвід роботи. Але проблем у нас доcтатньо. І перш за все — це матеріально - технічне забезпечення проекту. Якби все було гаразд, то бриг було б закладено ще навесні. Та, нажаль, все загальмувалось через невирішеність проблеми деревини. Нам її потрібно немало — лише сосни 1000 куб. м. А де її візьмеш? І на сьогодні ця проблема вирішена лише частково. У Міністерстві економіки немає фондів на ліс. Про решту проблем годі й говорити.
— То що ж, підтримки вашому оригінальному проектові ніякої?
— Я б так не сказав. Тут справа в іншому. Як це не парадоксально, але нам частіше допомагають ті, на кого ми й не розраховуєм, а ті, на кого сподіваєшся, зрештою, не можуть посприяти. Взагалі, якщо сказати відверто, то з-за меж республіки нам зараз допомагають більше, ніж на Україні. Так, наприклад, Сланцівськнй завод, що в Ленінградській області, виділив гостродефіцитний клей СФЖ, а трест «Гомсельбудкомплект» допоміг з його доставкою. І таких прикладів немало.
- Очевидно, така ситуація пояснюється тим, що в Україні мало знають про вашу Ініціативу, адже інформація про експедицію була тільки в київських газетах та англомовній «Ньюс фром Юкрейн». Скажи, Вячеславе, а в Києві допомагають «КИЄВУ»?—- Так, звичайно, підтримка є. Перш за все, я назву завод «Ленінська кузня». Одним з перших високу оцінку ідеї експедиції дав Київський крайовий Рух і підтримав нас матеріально. Мале підприємство «Овен» також надало фінансову допомогу. Співробітники малого підприємства «Дніпро» допомагають нам у розробці креслень. Екіпаж навчального вітрильника "Товариш" консультує нас з багатьох технічних питань. Окрім цього, дякуючи капітанові "Товарища" Полозову В. П., є можливість проходження морської практики членами екіпажу брига «Київ» на цьому судні.
— Мене ще цікавить ось що. Наскільки відомо, в багатьох країнах світу готуються акції, подібні до експедиції «Ворота світу». Як там все організовується? Чи є у вас така інформація?
— В Іспанії та Італії, країнах, які мають безпосереднє відношення до круглої дати, підготовка до відзначення 500-річчя зустрічі двох світів здійснюється на державному рівні. Вже побудовано троє суден, які є точними копіями колумбозих каравел «Санта-Марії», «Пінти», «Нінії». Зараз вони в Генуї, і готуються до великої регати «Колумб-92», Але про те годі говорити, — то ж там, в Італії чи в Іспанії... Нам на Україні залишається тільки помріяти про державне сприяння нашому проектові.
На цій, не вельми оптимістичній ноті, завершилась моя розмова з В. Гардашником. Але хлопці з фірми «Спарт-Аерос» не втрачають надії. Вони просто розуміють, у який час живуть. До своєї справи ставляться з вогником, але при цьому мають на увазі, що на голому ентузіазмі бриг не збудуєш і Атлантику не перетнеш. Проект експедиції вони ставлять на комерційну основу і пропонують усім співробітництво на взаємовигідних умовах. Вітчизняні підприємства мають унікальний шанс рекламувати свою продукцію за рубежем.
Зрозуміло, що у високих кабінетах, де нині відбуваються кадрові потрясіння, зараз не до них, — там занепокоєні власними проблемами. Хто ж, на­решті, зрозуміє, що «Ворота світу» це не морська прогу­лянка шукачів пригод, а акція, національного престижу. Молодий український суверенітет, честь і слава України потребу­ють того. Імперська Росія про­рубувала свого часу «вікно у Європу», суверенна Україна нині хоче цивілізовано відчинити «ворота у світ». Наш патріотичний обов'язок — допомогти їй у цьому. Державне сприян­ня — ось що потрібно цій ак­ції. Чи ж відчинить Україна «ворота у світ»?

Михайло ГОНЧАР.